Вогняна смугаста киця,
Тільки всяк її боїться,
Бо красуня ця ікласта
Причаїлась, щоб напасти.
Тигриця
Вогняна стріла впала в лободу.
Я її шукаю, але не знайду.
Блискавка
Вона все тіло накриває,
Від холоду і спеки захищає
І не дає мікробам
Заносити хвороби.
Шкіра
Вона грушоподібна
І людям всім потрібна,
Корисна дуже річ,
В день перетворить ніч.
Лампочка
Вона живе без тіла,
Одне лиш знає діло:
Хоча і нежива—
Повторює слова.
Луна
Вона на нас з тобою схожа,
Робити навіть дещо може.
Ну, а коли б заговорила.
Була б людиною...
горила
Вона тоненька і гнучка,
Вона маленька і прудка.
У руки візьмеш—утікає,
Хвоста на згадку залишає.
Ящірка
Вона цвіте в травневі дні,
Поміж великим листом
Повисли квіти запашні,
Немов дрібне намисто.
Конвалії
Вони несхожі на обличчя,
Різниця вічна є у них:
Він до роботи людство кличе,
Вона до сну скликає всіх.
День і ніч
Воно у каші розтає —
І та смачнішою стає.
Масло
Восени лягло, взимку спало,
Навесні зійшло, а влітку вусатим стало.
Зерно
Восени у нього крона,
Наче золота корона.
Клен
Воскові палати,
В них кімнат багато,
В кожній оселі—
Меду аж до стелі.
Стільники
Впаде на землю з неба—не розіб’ється.
Впаде на воду—розтопиться.
Сніжинка
Впала стрічка через річку,
Поєднала береги.
Міст
Вранці всіх він підіймає,
Хоч у нього рук немає.
Будильник
Все бачить, все чує,
Говорить, мудрує,
Розуму багато.
Як ії звати?
Голова
Все в ній видно дуже гарно:
Синє небо, білі хмари
І дерева, і листок,
Й перевернутий місток.
Річка
Все в руках його горить,
Молот дзвінко стукотить
І розпечене залізо
Набуває форми різні.
Коваль
Все літо стояли,
Зими чекали,
Діждали пори—
Помчали з гори.
Сани
Чудово! Мені подобається😊