Загадки про природу для дітей

Восени з’явлюся, навесні вмираю,
А взимку собою землю зігріваю.

Сніг

Восени у нього крона,
Наче золота корона.

Клен

Впав колючим боком,
Глянув карим оком.

Каштан

Впаде на землю з неба—не розіб’ється.
Впаде на воду—розтопиться.

Сніжинка

Впала стрічка через річку,
Поєднала береги.

Міст

Все в ній видно дуже гарно:
Синє небо, білі хмари
І дерева, і листок,
Й перевернутий місток.

Річка

Все навколо зелениться:
І дерева, і травиця.
Прилетіли пта’шки,
Вилізли комашки.
Тепла, сонячна, ясна
В гості йде до нас...

весна

Всі його люблять, всі чекають,
А хто подивиться—скривиться.

Сонце

Всі пани скинули жупани,
А одна пані — в зеленім жупані.

Листяні дерева і ялинка

Всіх тваринок він годує,
Люди топчуть, не шкодують,
По землі росте усій,
Називається...

пирій

Всюди їх влітку багато:
Діти крилатого тата
Дірки прогризли в листочках,
Нищать плоди у садочках.

Гусінь

Вузлувата і листата
Дуже мудра, головата,
Сто сорочечок на ній,
На нозі стоїть одній.

Капуста

Вухо на нозі він має,
Весело в траві стрибає,
У погожі літні дні
Не впіймать його мені.

Коник-стрибунець

Глянь, дідок усім на диво
Сплів мереживо красиве.

Павук

Глянь, на небі біла вата хоче сонечко сховати.

Хмара

Глянь, на тичках ескімо!
Як дістанемо—з’їмо.
Не вдалося нам поїсти,
Бо ж у воду треба лізти.

Комиш

Глянь, поміж зелених гілок
Повно ласощів для білок.
Не сосна це, не ялина—
Звичайнісінька...

Ліщина

Голубе вітрило увесь світ накрило.

Небо

Горя не знає, а гірко плаче.

Хмара

Гостра, як ніж,
До серця доходить,
А кров не йде.

Образа