Загадка Є у горах невидимка

Є у горах невидимка,
А у лісі невловимка.
Я кричу — вона мовчить,
Я мовчу—вона кричить,
Поверта мені назад
Всі кінцівки слів підряд.

Луна

Опис загадки для дітей "Є у горах невидимка"

Загадка є поетичною передумовою до виявлення прихованих смислів. Ця загадка складена з чотирьох рядків, які поєднує спільне фігуру – невидимку та невловимку. Основні ознаки цієї загадки - це протилежність між горами та лісом: у першому випадку є «невидимка», у другому – «невловимка». Це може бути тлумачене як різниця між видимими і неявишими явищами. Рядки третьої та четвертої частин загадки описують діалог між автором та невидимкою/невловимкою. Автор кричить, а вона мовчать; тоді він мовчить, а вона кричить. Це може бути тлумачене як символізм відсутності зв'язку між людиною та неявишим явищем. Отже, загадка стає запитанням про те, що є невидимкою та невловимкою. Відповідь – «Луна» - це океанічний символ, який поєднує в собі обидва поняття: луна є неявиєю явищем (не видима), а також може бути «невловимою», оскільки її рух можна тільки відчувати, а не бачити. Уся загадка стає дослідженням прихованої сили природи, яка може бути схильною до діалогічного спілкування з людиною.